Для красивих ….
Своїх і чужих ….
Бо нема без любові жінки…..!!!!!!
Сохнуть губи відпоцілунку
Очі тратять знадливий блиск.
Без любові вмирає жінка,
Як на вітрі згорає хмиз.
Ще сміялось лице учора ,
Гінко руки хмелем вились…
А сьогодні ця хмара чорна
Заступила їй синю вись.
А сьогодні на серці - смуток ,
І в душі непроглядна тьма .
Як забути , ну ,як забути
Ту любов ,що була й не ма…
Вже здавалось на віки вічні !
Ти єдиний в світі ,один !
Як прискорити опівнічний
Божевільний шепіт хвилин….?
Коли в шибку – лише безсоння ,
І не чути ні кроків ,ні слів…
Ти для неї сіяв ,як сонях,
Серед клопітних чорних днів.
Ще примариться їй твій голос .
До вікна серед ночі покличе….
Її стан , наче зламаний колос,
Постарілось на вічність обличчя .
Ще одна ненаписана повість ,
Непрочитані в книжці сторінки .
Помирають жінки без любові .
Бо нема без любові жінки !….